Про компанію

Image 02

Компанія «Старлайн телеком» створена в 2012 р. випускниками Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

Напрямок діяльності компанії - інноваційні розробки в галузі інформаційних технологій (ІТ) та їх впровадження.

Запропонувавши ряд оригінальних програмних продуктів власного виробництва, які виявилися надзвичайно затребуваними в постіндустріальному сьогоденні, оскільки надають можливість установам, організаціям, компаніям та підприємствам суттєво підвищити рівень ефективності їхньої діяльності, компанія вже на другому році свого існування отримала визнання та була удостоєна найвищої галузевої відзнаки.

В 2014 р., за підсумками аналізу діяльності компаній України в галузі інформаційних технологій Національним рейтинговим агентством України, компанію «Старлайн телеком» визнано лідером галузі /КВЕД 63.11 «Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність»/ та надано сертифікат що підтверджує цей високий статус, а також нагороджено золотою медаллю - «Лідер галузі». Детальніше...

«Старлайн телеком» є активним учасником заходів з популяризації ідей щодо більш широкого впровадження електронних сервісів у всі сфери життєдіяльності людини. Детальніше...

Керівник компанії Ігор Товкач регулярно друкується в наукових виданнях. Детальніше...

Якісна освіта наших спеціалістів, отримана в найавторитетнішому технічному вузі України, молодість, ентузіазм, наполегливість в реалізації наукоємних ідей, мобільність та здорові амбіції – складові успіху та запорука динамічного розвитку компанії.

Головна

Компанія «Старлайн телеком» - лідер галузі інформаційних технологій!



Настінна золота медаль «Лідер галузі»




Керівник компанії Ігор Товкач після вручення золотої медалі




Керівник компанії Ігор Товкач з сертифікатом та золотою медаллю

Головна

Ігор Товкач: список наукових публікацій

Головна

Події, інформаційні повідомлення, фоторепортажі

1. Міжнародна наукова конференція "Історико-культурна спадщина: збереження, доступ, використання" (7–9 квітня 2015 р., Гуманітарний інститут Національного авіаційного універтитету, м. Київ). Детальніше…

2. Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація» (6-8 жовтня 2015 р., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, м. Київ). Детальніше…

3. Круглий стіл «Актуальні проблеми держави і права України в контексті євроінтеграції» (14 травня 2015 р., кафедра загально-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ, м. Київ). Детальніше…

4. Всеукраїнська (з міжнародною участю) науково-практична конференція «Архіви – наука – суспільство: шляхи взаємодії» (21–22 травня 2015 р., Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, м. Київ). Детальніше…

Головна

Міжнародна наукова конференція "Історико-культурна спадщина: збереження, доступ, використання"

7–9 квітня 2015 року кафедра історії та документознавства Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету провела Міжнародну науково-практичну конференцію «Історико-культурна спадщина: збереження, доступ, використання», організовану під егідою міжнародного проекту InterPARЕS Trust. Партнером конференції став Сучавський університет «Штефан чел Мар» (Румунія).

У роботі конференції взяли участь науковці, діячі архівних, музейних та бібліотечних установ з України, Федеративної Республіки Німеччина, Румунії, Турецької Республіки, Республіки Туніс, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Малі, Канади.

З вітальним словом до учасників конференції звернулася проректор з науково-педагогічної роботи і міжнародних зв'язків НАУ, д. п. н. Ірина ЗАРУБІНСЬКА та директор Гуманітарного інституту, д. ф. н., проф. Артур ГУДМАНЯН; модераторами пленарного засідання конференції були завідувач кафедри історії та документознавства НАУ д.і.н., проф., І. І. ТЮРМЕНКО та начальник відділу Вищої ради юстиції України, д. і. н., проф. Ірина МАТЯШ.

На конференції розглянули широке коло теоретичних, методологічних та практичних питань, пов’язаних зі збереженням, захистом, поширенням документальної спадщини та доступом до неї в архівних, бібліотечних та музейних установах України. Учасники конференції обмінялися досвідом та обговорили актуальні проблеми запровадження електронного документообігу, архівування електронних документів та організації доступу до них в урядових, освітніх та інформаційних установах.

Начальника відділу Вищої ради юстиції України, д. і. н., проф. Ірина МАТЯШ у своїй доповіді порушила актуальні проблеми, пов’язані з теоретичним осмисленням поняття «архіви як установи пам’яті». На необхідності формування принципів і засад політики національної пам’яті бібліотечними установами України в умовах поширення інтернет-технологій наголосила завудувач відділу політологічного аналізу НБУ імені В. І. Вернадського, д. н. із соц. ком., ст. наук. співроб. Тетяна ГРАНЧАК. Соціокультурний аспект музейного наративу в пам’яттєвому дискурсі висвітлено в доповіді ст. наук. співроб. Інституту історії України НАН України, к. і. н., доц. Руслани МАНЬКОВСЬКОЇ.

Обмін досвідом та широке обговорення викликала доповідь доктора історії, наукового співробітника Федерального архіву Північної Рейн Вестфалії (Німеччина) Рагни БОДЕН (Ragna BODEN), яка розповіла про порядок комплектування архіву та збереження архівних документів. Ефективним досвідом розроблення стандартів для організації електронного документообігу науковцями та викладачами університету Мармара (Стамбул, Туреччина) поділився доктор, професор, завідувач кафедри інформації та діловодства Хамза ХАНДУР (Hamza KANDUR). Дослідниця з Туніського університету гуманітарних та соціальних наук 9 квітня Інес ШАРФЕДІН (Ines CHARFEDDINE) розповіла про унікальну роботу з відновлення юдейських нотаріальних реєстрів, написаних мертвою арабо-юдейською мовою маалак.

Зацікавлення учасників конференції викликали перехресні доповіді магістранта НТТУ «Київський політехнічний інститут» Ігоря Товкача, начальника відділу використання інформації документів Державного архіву Київської області, к. і. н. Ольги Бєлої та заступника директора-головного зберігача фондів Державного архіву Київської області Галини Бойко, присвячені запровадженню унікальної інформаційно-комунікаційної системи «ПОЛІДАР». Система дозволила об’єднати в єдину мережу сайт Державного архіву Київської області з електронними архівами області. Вона має інтерактивну пошукову систему за описами фондів, універсальний електронний каталог, електронні журнали, забезпечує користувачів високотехнологічними способами доступу до архівної інформації, залишаючись маловитратною та простою в обслуговуванні.

Репрезентативності веб-сайтів архівних установ, їх ролі в популяризації, збереженні та доступі до цифрової національної пам’яті присвятила свою доповідь д.і.н., проф. кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марини ПАЛІЄНКО. Про результати науково-дослідної роботи викладачів, аспірантів та студентів кафедри історії та документознавства ГМІ НАУ в межах міжнародного проекту InterPARЕS Trust щодо стану зберігання історико-культурної спадщини на веб-сайтах державних обласних архівних установ України доповіла завідувач кафедри історії та документознавства ГМІ НАУ Ірина ТЮРМЕНКО. Особливості формування інститутів національної пам’яті в державі Ізраїль проаналізувала у своїй доповіді директор Державного архіву Миколаївської області, д.і.н. Лариси ЛЕВЧЕНКО. Директор громадської наукової організації «Інститут етнічних досліджень» (м. Одеса) Олексій КЕЛЄР поділився досвідом із пошуку матеріалів в архівних джерелах щодо німців, які проживали на території України, проаналізував інформаційний потенціал відкритих інтернет-ресурсів стосовно цього питання.

Про важливу роботу із рятування та збереження національної спадщини у зоні відчуження та про засади формування Чорнобильського науково-інформаційного фонду культурної спадщини розповів заслужений працівник культури України, директор Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Ростислав ОМЕЛЯШКО. Принципи і методи популяризації творчої спадщини Тараса Шевченка через об’єкти історико-культурної спадщини Шевченківського меморіального комплексу висвітлила наук. співроб. Шевченківського національного заповідника Ольга БІЛОКІНЬ (м. Канів). Тема збереження, вивчення, популяризації колекцій стародруків, що містяться в Педагогічному музеї України, звучала у доповіді директора Педагогічного музею України к. п. н. Олександра МІХНА. Археографічний потенціал архівосховищ Півдня України в контексті вивчення підокупаційного релігійного життя в роки Другої світової війни проаналізував д.і.н., проф., завідувач кафедри Національного транспортного університету (м. Одеса) Микола МИХАЙЛУЦА. Результати дослідження щодо діяльності Дум на початку ХХ ст. були висвітлені у доповіді д. і. н. , проф. кафедри всесвітньої історії та історіографії Херсонського державного університету Олександра КОНИКА. Унікальна колекція мисливської зброї з Музею техніки Богуслаєва (м. Запоріжжя) була представлена у доповіді ст. наук. співроб. музею Дмитра ЛОГАЧОВА.

Повідомлення про результати виконання міжнародного проекту в межах ЄС «Проблеми збереження нерухомої культурної спадщини України (2012–2014)» зробила к. арх., проф., завідувач кафедри дизайну інтер’єру НАУ, віце-президент Національного союзу архітекторів України, член ІКОМОС, чл.-кор. Академії архітектури України Олена ОЛІЙНІК.

До початку конференції опубліковано збірник матеріалів конференції.

За результатами обговорення доповідей та проведених дискусій ухвалено такі рекомендації:

1. Відзначити ефективність інформаційно-комунікаційної системи «ПОЛІДАР», яка діє в мережі архівних установ Державного архіву Київської області. Звернутися до Державної архівної служби України з пропозицією використовувати «ПОЛІДАР» в системі державних архівів України для організації електронного документообігу.

2. Створити міжнародну дослідницьку групу з питань вивчення національної пам’яті, до складу якої б входили з представники освітніх закладів, архівних, бібліотечних та музейних установ. Доручити д.і.н., проф. Ірині МАТЯШ, д. н. із соц. ком. Тетяні ГРАНЧАК, к.і.н., ст. наук. співр. Р. МАНЬКОВСЬКІЙ та д.і.н. проф. Ірині ТЮРМЕНКО розробити положення про основні напрями діяльності групи. Зареєструвати міжнародну дослідницьку групу в межах міжнародного науково-дослідного проекту InterPARЕS Trust.

3. Організувати на базі кафедри історії та документознавства Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету та кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка із залученням представників архівних установ України у жовтні 2015 р. науковий семінар, присвячений розвиткові архівних веб-ресурсів та електронного урядування в системі державних архівів України.

4. Дослідницькій групі кафедри історії та документознавства Гуманітарного інституту Національного авіаційного університет в межах міжнародного проекту InterPARЕS Trust розробити концепцію політики зберігання цифрової історико-культурної спадщини на веб-сайтах державних архівних установ України.

Матеріали взято з сайту Гуманітарного інституту Національного авіаційного універтитету. Перейти...

Головна

Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація»

У вівторок - 6 жовтня 2015 р., в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбувся перший робочий день щорічної Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація». У пленарному засіданні конференції взяли участь понад 170 фахівців бібліотечно-інформаційної сфери України, а також професор Королівської школи бібліотекознавства та інформатики Ханс Ельбесхаузен (Данія), куратор Відділу європейських та американських студій Британської бібліотеки Ольга Керзюк, директор Центральної наукової бібліотеки ім. Якуба Коласа НАН Білорусі, канд. іст. наук Олександр Груша; директор Центральної наукової бібліотеки НАН Киргизької республіки Ширін Ібраімова, директор Центральної наукової бібліотеки АН Молдови Костянтин Манолаке.

Практично всі виступи на пленарному засіданні були присвячені питанням розвитку сучасних бібліотек, розширенню їх функцій і напрямів роботи, новим можливостям, які створює для бібліотек цифрова культура.

Голова Інформаційно-бібліотечної ради НАН України академік НАН України Олексій Онищенко підкреслив: «Цифровізація об’єктивно працює на бібліотечну справу. Вона дає можливість бібліотекам формувати необмежений за обсягом інформаційний ресурс; інтегрувати у фонді всі види інформації на всіх існуючих її носіях; забезпечити доступ читача до будь-якої відкритої інформації в будь-якому місці планети; створювати умови для перетворення професії бібліотекаря в першорядну постать інтелектуального життя». Реалізацію цих можливостей академік вбачає в умінні бібліотечного співтовариства побачити глибинні явища цифрової культури, формуванні стилю мислення і поведінки на основі категорій і понять цифрової культури, не ігноруючи культури рукописного і друкованого слова, а також у готовності бібліотек до результативної конкуренції з різноманітними інформаційними службами, аналітичними центрами, «фабриками знань» тощо.

Генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського чл.-кор. НАН України Володимир Попик у своєму виступі акцентував увагу присутніх на нагальній необхідності пошуку нових стратегій інформаційно-бібліотечної діяльності. Він наголосив: «Одним із найважливіших напрямів у цій справі виступає розвиток координації, кооперації та інтеграції зусиль не лише між самими бібліотеками, а й з іншими учасниками комунікативних процесів». Володимир Попик висловив переконання в тому, що сьогодні необхідно рішуче позбавлятися підходів до модернізації бібліотечної сфери як замкненої самої на собі, здатної самоізольовано вирішувати основні проблеми інформаційного забезпечення інтелектуальних і духовних запитів суспільства. «Потрібно налагоджувати співробітництво між бібліотеками у розбудові масштабних наукових та освітніх ресурсів, в інтеграції зусиль у розгортанні електронних бібліотек, подоланні неузгодженості між окремими відомчими мережами», – наголосив генеральний директор НБУВ.

Думку наших білоруських колег щодо функцій сучасних бібліотек озвучив директор Центральної наукової бібліотеки імені Якуба Коласа, канд. іст. наук Олександр Груша. Він зокрема зазначив, що нині серед бібліотекарів точаться дискусії щодо того, чи не є багатофункціональність бібліотек розпорошенням їхньої діяльності. «У цій дискусії, – зазначив Олександр Груша, – позиція білоруських бібліотекарів однозначна: сутнісними функціями бібліотеки є інформаційна, комунікативна, просвітницька та освітня, а всі нові функції є їх складовими».

Про розвиток і зміни в публічних бібліотеках Данії, Великої Британії та Канади розповів професор Королівської школи бібліотекознавства та інформатики Ханс Ельбесхаузен (Данія). Він наголосив, що бібліотеки цих країн переживають нелегкі часи: все частіше вони стикаються з проблемами економічного, концептуального і професійного характеру. Дуже гострою, на думку Ханса Ельбесхаузена, є проблеми ефективного управління персоналом і розробки чіткої концепції розвитку бібліотек, яка створить умови для підсилення позицій бібліотек. Говорячи про функції бібліотек, Ханс Ельбесхаузен зауважив: «Сьогоднішні публічні бібліотеки мають стати соціокомунікаційними осередками, які розвиватимуть міжкультурне розуміння, реагуватимуть на демографічні й соціальні тенденції в суспільстві, розроблятимуть освітні програми».

Андрій Крючин, заступник директора Інституту проблем реєстрації інформації НАН України, чл.-кор. НАН України, присвятив свій виступ ювілею Українського реферативного журналу «Джерело», якому в листопаді виповнюється 20 років. Доповідач коротко зупинився на ідеї та меті створення реферативного журналу, проаналізував структуру і змістове наповнення його перших номерів і наголосив: «За 20 років УРЖ "Джерело" став потужним інформаційним ресурсом національного рівня, який щороку публікує майже 40 тис. рефератів статей з наукових збірників, журналів, монографій переважно в галузі медицини, економіки та культури, науки й освіти».

Після пленарного засідання відбулося спеціальне засідання асоціації бібліотек України, Української бібліотечної асоціації та керівників провідних бібліотек України. Учасники цього заходу обговорили стратегічні напрями розвитку вітчизняних бібліотек.

Секцїя 5 «Наукова архівна спадщина: формування, документний склад, інформаційний потенціал»

У рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація» (6–8 жовтня 2015 р.) відбулося засідання Секцїї 5 «Наукова архівна спадщина: формування, документний склад, інформаційний потенціал», яку відвідали 29 фахівців у галузі архівознавства, джерелознавства, бібліотекознавства та історії науки, чиї наукові дослідження зосередженні на створенні, інформаційному використанні та збереженні національних архівних історико-культурних та наукових фондів. Це співробітники Інституту архівознавства і Інституту рукопису НБУВ, установ Національної академії наук України – Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, вітчизняних вишів: Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка, Київського національного університету культури і мистецтв, а також Державного архіву Київської області.

До роботи секції також долучився голова Інформаційно-бібліотечної ради НАН України, радник Президії НАН України академік Олексій Онищенко, представники Київського товариства «Просвіта», Наукової бібліотеки Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного, інших структурних підрозділів НБУВ.

Головну увагу учасників секції було зосереджено на теоретичних і науково-прикладних аспектах формування наукового архівного документного ресурсу, як традиційного, так і електронного; нормативно-методичного забезпечення процесів експертизи та описування масивів документів; створення інтегрованих електронних архівних ресурсів та використання різних видів архівних джерел у сфері культури та науки України.

Виступи учасників виклали зацікавлення й обговорення аудиторії. Найбільш жваві дискусії розгорнулися за доповідями Ольги Бєлої, Галини Бойко та Ігоря Товкача про інтеграційні процеси в архівній галузі та розробку уніфікованого інтерактивного сайту для її інформатизації. У доповіді Зоряни Грень йшлося про стратегії Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника у галузі популяризації документальної спадщини, Світлани Старовойт та Оксани Січової – про принципи організації документів НАФ в Інституті архівознавства та в архівах установ НАН України. Багато цінної інформації про особливості формування та унікальний документний склад наукової спадщини містилося у доповідях інших учасників конференції: Людмили Павленко – про створення архіву національних меншин України, Андрія Шаповала – про листування визначного українського вченого академіка В.М. Перетца, яке зберігається у фонді ІА НБУВ, Юрія Булгакова – про фонд академіка А.Д. Коваленка, Вікторії Горєвої – про особовий архів О.І. Сорокіної у фондах ІР НБУВ, Ганни Індиченко та Тетяни Герасімової – про досвід використання документів у наукових виданнях та ін. У підсумковому виступі академік Олексій Онищенко окреслив актуальні проблеми розвитку наукових досліджень з означеної тематики секції й відзначив складність і значимість роботи архівістів в опрацюванні документальної спадщини для розвитку сучасного українського суспільства та створення вітчизняних інформаційних ресурсів.

На завершення роботи керівники секції директор Інституту архівознавства НБУВ Лідія Яременко та завідувач відділу Інституту рукопису НБУВ Ольга Степченко обговорили з учасниками резолюцію конференції та в якості рекомендацій відзначили необхідність поширення співпраці архівних установ України різного підпорядкування в царині вивчення наукової архівної спадщини. Загалом, секційне засідання пройшло в атмосфері продуктивного діалогу та плідного обміну думками.

Матеріали взято з сайту Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Перейти...

Головна

Круглий стіл кафедри загально-правових дисциплін «Актуальні проблеми держави і права України в контексті євроінтеграції»

14 травня 2015 року кафедра загально-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ провела круглий стіл на тему «Актуальні проблеми держави та права України в контексті євроінтеграції». Круглий стіл був присвячений Дню науки.

Загальне керівництво в організації проведення Круглого столу здійснювалось доцентом кафедри Лазаренко Л.А. та викладачем кафедри Булик І.Л.

В роботі круглого столу взяли участь керівництво академії та інституту, науково-педагогічні працівники кафедри загально-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології НАВС; здобувачі, аспіранти, науково-педагогічні працівники, студенти та магістри Київського університету туризму, економіки і права, Відритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” та студенти навчально-наукового інституту права та психології НАВС.

В рамках реалізації кафедрою загально-правових дисциплін профорієнтаційних заходів було забезпечено участь у проведенні круглого столу учнів випускних класів Вишенської ЗОШ І-ІІІ ступенів Бориспільської районної ради Київської області та Гірської ЗОШ І-ІІІ ступенів Бориспільської районної ради Київської області під науковим керівництвом доцента кафедри Лазаренко Л.А.

Під час проведення круглого столу учасниками були представлені наукові доповіді, присвячені його тематиці. Зокрема, в доповідях були розкриті актуальні проблеми прийняття останніх змін до конституційного та адміністративного законодавства, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, реформування державної служби, інтеграції європейського права до національної правової системи в контексті євроінтеграції. Всі учасники Круглого столу прийняли активну участь в обговоренні наукових доповідей.

Матеріали взято з сайту кафедри загально-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ. Перейти...

Головна

Всеукраїнська (з міжнародною участю) науково-практична конференція «Архіви – наука – суспільство: шляхи взаємодії»

21–22 травня 2015 р. відбулась Всеукраїнська (з міжнародною участю) науково-практична конференція, присвячена 20-річчю Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, «Архіви – наука – суспільство: шляхи взаємодії».

Програма конференції

МЕРЕЖА САЙТІВ АРХІВІВ КИЇВЩИНИ

Бойко Галина Василівна, заступник директора-головний зберігач фондів Державного архіву Київської області (м. Київ)

У доповіді здійснено огляд першого в архівній галузі України інтеграційного утворення на основі інформаційних технологій – мережі офіційних сайтів архівних установ Київської області, об’єднаних в єдиний інформаційний масив. На їх прикладі продемонстровано впровадження інформаційних технологій у межах цілої області та можливість успішної реалізації масштабних інноваційних проектів без залучення додаткового фінансування. Завантажити презентацію Бойко Г. В.

Матеріали взято з сайту Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства. Перейти...

Головна

Наші розробки

Компанія «Старлайн телеком» пропонує наступні продукти власної розробки для впровадження в організаціях, установах, підприємствах, а також широкому загалу:

  1. «Polidar System» (cистема «Полідар») – універсальний програмно-апаратний інформаційно-комунікаційний комплекс для інформатизації, як окремих підрозділів галузі, так і всієї інфраструктури галузі в цілому (функціонує як SaaS технологія і тому не потребує встановлення даного програмного продукту на комп'ютер);
    1. «Polidar System: Архівна установа» – цільова адаптація Системи для потреб архівної галузі;
    2. «Polidar System: Самоврядування» – цільова адаптація Системи для потреб органів місцевого самоврядування;
Головна

Інформаційно-комунікаційний комплекс «ПОЛІДАР»

Програмно-апаратний інформаційно-комунікаційний комплекс «ПОЛІДАР» (далі – система “ПОЛІДАР” або Система) у його теперішньому вигляді та конфігурації створено компанією «Старлайн телеком» на основі ряду інноваційних базових розробок, які були здійснені в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» за участю нинішніх співробітників компанії, які на той час були старшокурсниками і приймали безпосередню участь у виконанні науково-дослідних робіт. Зв’язок з альмаматер не поривається і реально діюча on-line система стала для нинішнього талановитого студентства тим доступним творчим майданчиком, на якому вони можуть на практиці опановувати інформаційні технології: перевіряти, відлагоджувати та удосконалювати свої напрацювання, і таким чином, в повній мірі реалізовувати власний творчий потенціал, оскільки в підсумку – найкращі розробки інтегруються співробітниками компанії до Системи та стають оригінальними інструментами у складі працюючих функціоналів, або новими її функціоналами.

Система “ПОЛІДАР” – універсальний автоматизований конструктор для вирішення питання інформатизації, як окремої організації, установи чи підприємства, так і розгалуженої інфраструктури цілої галузі.

Cистема “ПОЛІДАР” – зручний та незамінний інструмент для самостійного створення (без участі комп’ютерних спеціалістів) необхідних інформаційно-пошукових систем, електронних каталогів, сайтів та електронних мереж на основі сайтів, з високоефективними інтерактивними засобами взаємодії між ними.

Cистема “ПОЛІДАР” – ефективний програмний засіб, який забезпечує в установі результативну системну інтеграцію інформаційних технологій, які задіяні для її інформатизації відповідно до основного профілю діяльності.

Cистема “ПОЛІДАР” – інноваційна спеціалізована кросплатформна система, яка використовує технологію Cloud Computing (хмарні обчислення) і пропонується як SaaS-сервіс (Software as a Service), тобто, користувачеві не потрібно купувати чи самостійно створювати необхідне програмне забезпечення та підтримувати власну обчислювальну інфраструктуру, оскільки всі необхідні високоякісні функціонали, для забезпечення своєї діяльності, можна брати з «хмари». На основі даної ідеології працюють такі загальновідомі сервіси як Gmail, Google docs та ін., і її особливість – оплата послуг здійснюється лише за фактом використання устаткування та програмних ресурсів, які дистанційно орендуються. Все це разом суттєво знижує фінансові витрати – там де для реалізації проекту потрібні капітальні інвестиції, при використанні SaaS-сервісу стає достатньо лише операційних витрат.

Cистема “ПОЛІДАР” – програмний менеджер-органайзер, який має відкритого типу архітектуру і складається з ядра (командера) і ряду керованих ним окремих тематичних функціоналів, модулів та інструментів, кількість котрих може бути практично необмеженою. На даний час таких сервісів вже більше двадцяти і їхня кількість постійно збільшується.

Апаратну частину Системи в установі складають комп’ютери та сервери, які для вирішення конкретного завдання по своєму запиту отримують із «хмари» необхідний функціонал, який надає програмна частина системи “ПОЛІДАР”, за допомогою котрого це завдання і вирішується. Результати діяльності установи отримані внаслідок роботи Системи, регламентуються за способом доступу та мають відмінність в розміщенні для зберігання: ті, яким надано статус «для загального користування», зберігаються у «хмарі» - це сайти, електронні інформатори, презентації, електронні довідники, описи фондів, каталоги, виставки та ін., а ті, яким надано статус «для службового користування» - зберігаються в сервері установи.

Система “ПОЛІДАР” інтегрована з хостінгом компанії «Старлайн телеком», що дозволяє користувачам, при необхідності, зв’язуватись з оператором для консультацій.

Використання новітніх технологій «хмарних» обчислень та гнучка модульна структура комплексу в цілому, дозволяє приєднувати до Системи “ПОЛІДАР” установи, організації та підприємства - у необмеженій кількості (при наявності у них доступу до мережі Інтернет), забезпечуючи їм при цьому зручність користування та високу продуктивність роботи дистанційно розташованих обчислювальних ресурсів.

У даний час проходить процес трансформації інформаційно-комунікаційної системи «ПОЛІДАР» у платформу «хмарних сервісів» Polidar System, для чого здійснюється необхідний комплекс технічних заходів та відбувається наповнення її різнотематичними функціоналами.

Про розвиток інформаційно комунікаційної системи "ПОЛІДАР" регулярно друкуються матеріали в наукових виданнях, публікуються доповіді з фахових конференціях. Детальніше...

Задати запитання можна написавши на електронну пошту: polidarsystem@gmail.com або starlinetelecom@i.ua

Головна

Опубліковані матеріали в наукових виданнях, доповіді на фахових конференціях

Головна

«Polidar System: Архівна установа»

Інформаційно-комунікаційна система “ПОЛІДАР”, будучи адаптованою до потреб архівної галузі, в повній мірі реалізує необхідний функціонал для комплексної інформатизації будь-яких різновидів архівних установ, і при цьому в online спосіб (дистанційно) забезпечує:

- ефективне керування доступом до електронних документів (в тому числі, до документів переведених в електронну форму та оцифрованих документів), які розміщуються в сервері архівної установи;
- зручне та інтуїтивно зрозуміле упорядкування документів згідно існуючої в архівній галузі структури: періоди, фонди, описи, справи;
- створення та забезпечення ефективного функціонування електронних описів фондів, каталогів, довідників з розташування фондів у сховищах, і т.д.;
- автоматичне створення візуальної ієрархії розташування електроних папок і файлів з оцифрованими документами;
- багатофункціональний керований доступ до них;
- результативну роботу пошукових систем;
- перегляд відсканованих документів за допомогою спеціалізованого веб-переглядача (з функцією регульованої лупи) PolidarViewer;
- пошук даних по машинописних (друкованих) текстових документах, які відскановано та розпізнано;
- генерування шаблонів для створення спеціалізованих сайтів архівних установ (створених на основі рекомендацій Державної архівної служби України), які можуть наповнювати даними та обслуговувати співробітники архівів (самостійно, без допомоги комп’ютерних спеціалістів);
-створення на основі спеціалізованих сайтів архівних установ галузевої (фахової) електронної мережи (районної, обласної /регіональної/, загальнодержавної);
- можливість створення регіональної бази даних на основі серверів обласної архівної установи та безпечний доступ до неї районних архівів по захищених каналах;
- зручну багатофункціональну комунікацію у мережі (листування та пересилання файлів у напрямках: громадянин - сайт архівної установи, сайт - громадянин, сайт архівної установи 1 - сайт архівної установи 2, сайт архівної установи - центральний портал, а також у зворотному напрямку);
- оперативне інформування про надходження листа за допомогою функціоналу PolidarReminder (на екрані монітору з’являється повідомлення та звуковий сигнал);
- аудіо-відеозв’язок у мережі (проведення відеоконференцій, відеонарад);
- автоматичне збирання різноманітної статистики станом на задану дату (рік, місяць, день, вибраний період):

  1. кількість фондів, описів, справ у архівної установи;
  2. кількість карток у каталозі;
  3. місце розташування фондів;
  4. кількість відвідувачів (користувачів);
  5. кількість переглянутих документів та їх перелік;
  6. кількість відвідувань сайту конкретної архівної установи (з повідомленням країни звідки відвідувач);
  7. кількість переглянутих сторінок сайту (з повідомленням, яких саме);
  8. стан наповнення даними сайтів, електронних каталогів, пошукових систем;
  9. облік часу реагування конкретної архівної установи на звернення громадянина через функціонал «Зворотній зв’язок»;
  10. рейтинг архівної установи за різними показниками.

- автоматичне індексування сторінок оцифрованих документів, відповідно до міжнародного стандарту ISAD (G):1999 General international standart archival description, та пошук їх за індексом;
- шифрування документів високоефективним методом захисту даних MHED для безпечного пересилання їх по відкритому каналу зв’язку Інтернет;
- формування віртуального павільйону для виставок та презентацій;
- взаємодію з тематичними функціоналами інших розробників (системи управління базами даних, системи електронного документообігу, автоматизовані системи контролю й організації діловодства, тощо);
- зручне та інтуїтивно зрозуміле документоведення у формі тематичних електронних журналів, яких може бути необмежена кількість. Детальніше...
- розширення системи через нарощування нових функціоналів.

Використання новітніх технологій хмарних обчислень та висока продуктивність роботи дистанційно розташованих обчислювальних ресурсів разом з гнучкою модульною структурою комплексу в цілому, дозволяє приєднувати до Системи “ПОЛІДАР” архівні установи у необмеженій кількості (при наявності у них доступу до мережі Інтернет), і таким чином формувати єдиний інформаційно-діловий простір з різних ярусів однієї галузевої вертикалі, забезпечуючи при цьому їм безпрецедентну зручність користування (не потрібно бути «прив’язаним» до конкретного робочого місця).

З більш детальною інформацією про можливості спеціалізованого модуля для реалізації в установі процесу електронного документоведення «Polodar SED» (або «ПОЛІДАР» СЕД), який входить до складу функціоналу електронного діловодства «Polodar DMS» інформаційно-комунікаційної системи «Polodar System», можна ознайомитись в статті кандидата історичних наук Бєлої О.М. «Документоведення on-line» (на прикладі досвіду впровадження «Polodar SED» у відділі використання інформації документів Державного архіву Київської області), яка розміщена на сайті Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського. Переглянути...

Задати запитання можна написавши на електронну пошту: polidarsystem@gmail.com або starlinetelecom@i.ua

Головна

Перелік
тематичних журналів для організації електронного діловодства в архівних установах та відділах

- Журнал реєстрації письмових запитів;
- Журнал реєстрації консультацій: на особиcтому прийомі, по телефону, електронною поштою або по зворотньому зв'язку;
- Журнал вхідної кореспонденції;
- Журнал вихідної кореспонденції;
- Журнал реєстрації користувачів читальних залів архіву;
- Журнал відвідування користувачами читального залу;
- Журнал видавання справ користувачам читального залу;
- Журнал реєстрації запитів на отримання публічної інформації.

Головна

«Polidar System: Самоврядування»

Інформаційно-комунікаційна система “ПОЛІДАР”, будучи адаптованою до потреб органів місцевого самоврядування, в повній мірі реалізує необхідний функціонал для комплексної інформатизації будь-яких їх різновидів і при цьому в online спосіб (дистанційно) забезпечує:

- зручне та інтуїтивно зрозуміле створення і упорядкування документів згідно існуючої в органах місцевого самоврядування структури документоведення – у формі тематичних електронних журналів. Детальніше...
- ефективне керування доступом до електронних документів (в тому числі, до документів переведених в електронну форму та оцифрованих документів), які розміщуються в сервері установи;
- багатофункціональний керований доступ до них;
- безпаперове виконання документів;
- результативну роботу пошукових систем;
- можливість використання різних сканерів (планшетних, ручних, вертикальних, і т.д.) з різними типами інтерфейсів (мультиформат);
- перегляд відсканованих документів за допомогою спеціалізованого веб-переглядача з функцією регульованої лупи) PolidarViewer;
- перегляд керівником занятості підлеглих, перерозподіл їхніх повноважень;
- автоматичний контроль термінів виконання документів;
- можливість одночасної роботи з електронним журналом декількох виконавців;
- генерування шаблонів для створення спеціалізованих сайтів органів місцевого самоврядування, які можуть наповнювати даними та обслуговувати їх працівники органів (самостійно, без допомоги комп’ютерних спеціалістів);
- створення на основі спеціалізованих сайтів органів місцевого самоврядування багатофункціональної та високоефективної галузевої електронної мережи (районної, обласної, загальнодержавної);
- можливість створення регіональної бази даних органів місцевого самоврядування на основі серверів облради або облдержадміністації та безпечний доступ до неї районних та сільських осередків по захищених каналах;
- зручну багатофункціональну комунікацію у мережі (листування та пересилання файлів у напрямках: громадянин - сайт органу місцевого самоврядування, сайт - громадянин, сайт органу місцевого самоврядування 1 - сайт органу місцевого самоврядування 2, сайт органу місцевого самоврядування - центральний портал, а також у зворотному напрямку);
- оперативне інформування про надходження листа за допомогою спеціального функціоналу PolidarReminder (на екрані монітору з’являється повідомлення та звуковий сигнал);
- аудіо-відеозв’язок у мережі (проведення відеоконференцій, відеонарад);
- автоматичне збирання різноманітної статистики станом на задану дату (рік, місяць, день, вибраний період) з кожного напрямку по якому ведеться тематичний електронний журнал;
- шифрування документів високоефективним методом захисту даних MHED для безпечного пересилання їх по відкритому каналу зв’язку Інтернет;
- взаємодію з тематичними функціоналами інших розробників (системи управління базами даних, системи електронного документообігу, автоматизовані системи контролю й організації діловодства, тощо);
- розширення системи через доповнення її новими функціоналами;
- функціонування за допомогою будь-якого гаджета, який забезпечує доступ до інтернету (персонального комп’ютера, ноутбука, нетбука, планшета, смартфона, і т.д.), і не залежить від встановленої на ньому операційної системи (система повністю працює у веб-форматі).

Використання новітніх технологій хмарних обчислень та висока продуктивність роботи дистанційно розташованих обчислювальних ресурсів разом з гнучкою модульною структурою комплексу в цілому, дозволяє приєднувати до Системи “ПОЛІДАР” органи місцевого самоврядування у необмеженій кількості (при наявності у них доступу до мережі Інтернет), і таким чином формувати єдиний інформаційно-діловий простір з різних ярусів однієї вертикалі: облрада–облдержадміністрація(облвиконком)–райради(райвиконкоми)–сільради(старости), при цьому забезпечуючи їм безпрецедентну зручність користування (не потрібно бути «прив’язаним» до конкретного робочого місця).

З більш детальною інформацією про можливості спеціалізованого модуля для реалізації в установі процесу електронного документоведення «Polodar SED» (або «ПОЛІДАР» СЕД), який входить до складу функціоналу електронного діловодства «Polodar DMS» інформаційно-комунікаційної системи «Polodar System», можна ознайомитись в статті кандидата історичних наук Бєлої О.М. «Документоведення on-line» (на прикладі досвіду впровадження «Polodar SED» у відділі використання інформації документів Державного архіву Київської області), яка розміщена на сайті Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського. Переглянути…

Задати запитання можна написавши на електронну пошту: polidarsystem@gmail.com або starlinetelecom@i.ua

Головна

Перелік
тематичних журналів для організації електронного діловодства в органах місцевого самоврядування

- Журнал реєстрації пропозицій, заяв, скарг громадян;
- Журнал вхідних документів;
- Журнал вихідних документів;
- Журнал реєстрації запитів на інформацію;
- Журнал реєстрації рішень районної ради;
- Журнал реєстрації розпоряджень голови районної ради з основної діяльності;
- Журнал реєстрації розпоряджень голови районної ради з адміністративно-господарської діяльності;
- Журнал реєстрації розпоряджень голови районної ради з кадрових питань (особового складу);
- Журнал реєстрації вхідних телеграм, телефонограм, телексів, телефаксів;
- Журнал реєстрації вихідних телеграм, телефонограм, телексів, телефаксів;
- Журнал реєстрації прийому громадян головою районної ради;
- Журнал реєстрації прийому громадян заступником голови районної ради.

Головна

Послуги

  • надання інфраструктури для розміщення (хостингу) та оброблення даних;
  • надання спеціалізованих послуг з розміщення даних (спецхостингу)
    1. веб-хостинг
    2. потокові послуги
    3. надання простору для розміщення програмних додатків
  • надання веб-послуг із доставки програмних додатків
  • надання центральних ЕОМ клієнтам
  • оброблення даних:
    1. повне оброблення даних, отриманих від клієнта
    2. складання спеціалізованих звітів на основі даних, отриманих від клієнта
  • надання послуг з внесення даних
  • керування веб-сайтами, які використовують пошукові механізми задля створення та підтримки великих баз даних Інтернет-адрес і контенту в зручному для пошуку форматі
  • керування веб-сайтами, що функціонують як портали в мережі Інтернет, таких як медійні сайти, що періодично поновлюють інформаційний контент
  • керування й експлуатація комп'ютерних систем клієнтів та/або засобів оброблення даних таким чином, щоб вони функціонували в рамках інформаційної системи клієнта
  • спецобробка даних:
    1. повне оброблення даних, отриманих від клієнта
    2. складання спеціалізованих звітів на основі даних, отриманих від клієнта
Image 01
Головна

Портфоліо

Головна

Контактна інформація

Зворотній зв`язок

Старлайн телеком/Starline Telecom

вул. Деснянська б.10
Україна, м. Київ, 02230

Телефон: 093-949-09-84
Email: starlinetelecom@i.ua
Головна